13.07.2020
"Фарбую губи і йду на службу"
Про жінок у війську
Вони одягають форму, беруть в руки зброю і стоять на захисті своєї країни. Вони знають, що таке тяжкі берці і бушлати, що таке режим і порядок в армії. А ще сумлінно виконують покладені на них обов'язки, будують сім'ї та виховують дітей і їм вдається поєднувати службу в Збройних силах України разом з материнством. Все це про жінок-військових.
З 2008 року кількість жінок в українських Збройних силах збільшилася у 15 разів. Про це свідчать дані головного управління персоналу генштабу ЗСУ.
Десять років тому в українському війську було 1 800 жінок-військових, у 2019 році їх понад 27 тисяч: з них 949 старших офіцерок.
З кожним роком в Україні все більше розширюється перелік військових професій для жінок. Зараз вони можуть бути і механіками, і водійками та навіть артилеристками, - пише The Village.
Десять років тому в українському війську було 1 800 жінок-військових, у 2019 році їх понад 27 тисяч: з них 949 старших офіцерок.
З кожним роком в Україні все більше розширюється перелік військових професій для жінок. Зараз вони можуть бути і механіками, і водійками та навіть артилеристками, - пише The Village.
У Збройних силах України служить понад
27 тисяч жінок
27 тисяч жінок
Певні обмеження все ж ще лишилися. До прикладу, наразі жінкам заборонено обіймати посади, які пов’язані з використанням вибухових речовин, водолазними роботами.
Також жінки не можуть обіймати всі посади на підводних човнах і надводних кораблях, в управліннях бригад надводних кораблів, посади протипожежної охорони, логістичного забезпечення, де робота пов’язана з отруйними речовинами.
В Україні 27 жовтня 2018 року набув чинності Закон про рівні права жінок і чоловіків під час служби в Збройних силах України та інших військових формуваннях.
Також жінки не можуть обіймати всі посади на підводних човнах і надводних кораблях, в управліннях бригад надводних кораблів, посади протипожежної охорони, логістичного забезпечення, де робота пов’язана з отруйними речовинами.
В Україні 27 жовтня 2018 року набув чинності Закон про рівні права жінок і чоловіків під час служби в Збройних силах України та інших військових формуваннях.
Що змінює закон?
Надає рівні можливості
Чоловікам та жінкам для укладання контракту на військову службу, рівний доступ до військових звань, посад, рівний обсяг відповідальності під час служби;
Дає дозвіл на добові наряди
Дозволяє призначати жінок у добовий наряд, проте із дотриманням законодавства про охорону материнства та дитинства. Раніше жінок було заборонено призначати в добові наряди;
Змінює умови військового запасу
Закон скасовує обмеження щодо служби жінок у військовому запасі, а від військових зборів тепер звільнятимуть не всіх жінок, а лише вагітних;
Скасовує обмеження віку
Скасовує обмеження віку служби для жінок з 18 до 40 років — як за призовом, так і за контрактом.
Про кожну жінку у війську можна говорити багато. Ми поспілкувалися з військовою, яка вже багато років служить і при цьому має чудову сім'ю, вдало поєднує роботу та материнство.
Ніна Збирун народилася у
с. Сварицевичі Дубровицького району, там закінчила середню школу.
У 2001 році закінчила НУВГП за спеціальністю інженер-гідротехнік. Пізніше отримала другу вищу освіту в Інституті слов’янознавства у Рівному, перекваліфікувалася на економіста-маркетолога.
15 років на службі
У 2005 році Ніна призвалася в армію, з того часу з перервами на декретні відпустки служить і пишається тим, що обрала такий шлях.
с. Сварицевичі Дубровицького району, там закінчила середню школу.
У 2001 році закінчила НУВГП за спеціальністю інженер-гідротехнік. Пізніше отримала другу вищу освіту в Інституті слов’янознавства у Рівному, перекваліфікувалася на економіста-маркетолога.
15 років на службі
У 2005 році Ніна призвалася в армію, з того часу з перервами на декретні відпустки служить і пишається тим, що обрала такий шлях.
Мені хотілося спробувати себе в чомусь іншому, було цікаво, як це бути жінкою у війську. На той час це ще не було якимось звичним явищем. Тоді жінок в армії було значно менше, ніж зараз.
Зараз пані Ніна – старшина однієї з військових частин ОК «Захід» у Рівному.
Найскладніше у нашій роботі – відповідальність, вона на першому місці. Моє головне завдання – це сумлінне виконання своїх обов’язків. І завжди хочеться зробити все якнайкраще. Наша робота, обов’язки і напрямки роботи часто змінюються, доводиться вчитися чомусь новому, тим самим розвиваючись і пристосовуючись до нових завдань. Я завжди намагаюся дізнатися більше, навчитися більше, не зупинятися через складнощі і віддаюсь роботі на всі 100%.
Незважаючи на те, що жінки і чоловіки у війську рівні, пані Ніна розповідає, що колеги-чоловіки часто допомагають, коли це потрібно. Наприклад, коли потрібно підняти щось тяжке, допомогти у роботі, яка складна для жінки.
Чоловіки-колеги поважають нас, жінок. Я ніколи не відчувала якихось утисків у свою сторону. Ми всі військовослужбовці, хоч жінка – це все одно жінка, яка інколи може проявити свою слабкість. Але кожна жінка у війську намагається бути на рівні з чоловіками, намагається не показувати свої слабкі сторони. Поряд зі службою ми в більшості ще й дружини і мами, маємо сім’ї і там ми більше проявляємо свою слабкість, ніж на службі.
Армія – це порядок
І він повинен бути у всьому. Пані Ніна каже, що головні її принципи в роботі – вчасно і якісно виконувати свої обов'язки та неухильно виконувати всі накази, дотримуватися статуту, щоб все було правильно і чітко.
Найбільш пам’ятний момент на службі – зустріч з чоловіком
Після кількох перших років на службі я зустріла свого чоловіка. Ми служили в одній частині. І це найкраще, що сталося у моєму житті. Зараз ми виховуємо трьох діток – двох синочків 9 і 7 років та донечку. Доні ще немає й трьох років.
"Фарбую губи і йду на службу"
Пані Ніна повернулася на службу, коли доньці виповнився 1 рік. Розповідає, що інколи буває складно поєднувати, адже хочеться більше часу приділяти сім’ї, дітям, але є й обов’язок перед своєю державою.
Мої діти вже звикли до того, що мама – військовослужбовець. Вони слухняні і ніколи не жаліються на те, що я на роботі. А донечка то взагалі, дуже добре знає розпорядок дня і тижня, у свої майже три роки знає, коли у мене розпочинається та закінчується робочий день і коли останній робочий день тижня. Вона дуже схожа на мене, повторює все за мною, відчуваю, що теж буде військовою, піде служити в армію. Щодня повторює маленький ритуал - фарбує губи разом зі мною, коли я збираюся на роботу (сміється, - ред.).
Про материнство
Зараз, коли не працюють садочки та школи, діти залишаються з дідусем протягом робочого тижня. І це також своєрідний виклик, який постає перед жінкою, коли вона військовослужбовець і потрібно поєднувати службу та материнство.
Пані Ніна повністю віддається роботі, додому усі свої складнощі і хвилювання не приносить, бо вважає, що робота – це робота, а сім’я – це те місце, де є багато інших справ, окрім обговорення робочих моментів.
"Хоч я й військова, але строгою мамою я себе не вважаю. Бувають, звісно, різні моменти, але я вважаю, що діти – це діти, вони мають право на те, щоб дитинство було веселим і безтурботним, а в цей час ми, дорослі, маємо вирішувати якісь їхні проблеми. У нас теж не все виходить з першого разу, дітям на це треба більше часу, ніж дорослим. Нам потрібно ставити себе на їхнє місце"
Пані Ніна повністю віддається роботі, додому усі свої складнощі і хвилювання не приносить, бо вважає, що робота – це робота, а сім’я – це те місце, де є багато інших справ, окрім обговорення робочих моментів.
"Хоч я й військова, але строгою мамою я себе не вважаю. Бувають, звісно, різні моменти, але я вважаю, що діти – це діти, вони мають право на те, щоб дитинство було веселим і безтурботним, а в цей час ми, дорослі, маємо вирішувати якісь їхні проблеми. У нас теж не все виходить з першого разу, дітям на це треба більше часу, ніж дорослим. Нам потрібно ставити себе на їхнє місце"
Про сильні і слабкі сторони
Моя найбільша сила – це моя відповідальність. А слабкість у тому, що інколи виникає страх, чи справлюсь з поставленими завданнями. Місце, де я черпаю натхнення для життя і роботи – це моя сім’я. Як би складно не було, яким би напруженим не був день, коли переступаю поріг дому – відкривається нове дихання. Люблю спорт, але на нього не вистачає часу. Свого часу брала участь по змаганнях з армреслінгу від своєї частини.
Думки про сексизм
Я з ним ніколи не стикалася. Тим більше на службі. Десь глибоко в душі вважаю, що у війську все ж більше потрібні чоловіки, адже багато посад і обов’язків такі, які жінка фізично не може виконувати, але у Збройних силах України знайдеться місце для кожного і кожної.
Головне наше бажання – це мир у країні і відчуття спільної мети усіх українців.
Головне наше бажання – це мир у країні і відчуття спільної мети усіх українців.
Усі фото надані героїнею матеріалу
